Як продовження давньої традиції самовіддано стверджувати своє національне буття за допомогою освіти, знань, науки несподівано постало самобутнє явище українських «Просвіт». Вони ставили завдання будити національну свідомість, виховувати національно свідомого українця, борця за колоніальними режимами, підтримувати українську культуру і мову, розповсюджувати книжки, вивчати духовну спадщину народу. Власне, завдання були широкі,  які змінювалися відповідно до обставин часу й місця, але основне завжди лишалося: то була праця задля національно-культурного й національно-політичного відродження України.

11 квітня в конференц-залі імені Василя Сухомлинського Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди відбулася ювілейна конференція, присвячена 100-річчю Переяславської «Просвіти». У заході взяли участь студенти та викладачі вишу, колектив університетської книгозбірні, просвітяни міста Микола Товкайло, Ганна Токмань, Наталія Заїка, Станіслав Дембіцький, котрі відродили організацію 16 квітня 1986 року.

Із вітальним словом до гостей заходу звернувся професор вишу, четвертий голова Переяславської «Просвіти» імені Т. Шевченка (1989-1999 років), історик давньої національної літератури Микола Корпанюк, який розповів про те, як почало зароджуватися та розвиватися товариство «Просвіта» в Україні:

– «Просвіта» - це українська громадська організація культурно-освітянського спрямування. Утворилося  Товариство в Галичині як противага антиукраїнським течіям у політичному, національному та культурному  житті. У 1874 році на базі «Просвіти» організувалося наукове товариство імені Т. Г. Шевченка, яке об’єднало дослідників з найрізноманітніших галузей науки, техніки, українознавства. Видавалися збірники наукових праць  «Записки НТШ» історико-філологічної, політичної, юридичної  і природничої  галузей. За роки своєї діяльності «Просвіта» знала як злети, так  і падіння. Та українська «Просвіта» впродовж усієї історії зробила надзвичайно багато корисного для нашої країни.  Ми маємо це пам’ятати.

До вітальних слів долучився проректор з наукової роботи Сергій Рик, наголосивши на тому, що  найголовнішим завданням  діяльності Товариства є культурно-освітнє відродження й утвердження рідної мови як державної на теренах України та її поширення поза межами держави. Роботу, котру проводить ця організація, ми повинні розуміти і підтримувати. Якщо ми українці, то повинні відроджувати свою культуру, історію та боротися за них на кожному кроці.

Історію про те, як в місті Переяславі-Хмельницькому зароджувалася і розвивалася Переяславська «Просвіта», розповів член Національної спілки письменників України, дослідник історії Переяславської «Просвіти», краєзнавець Олег Коломієць:

–  Надзвичайно приємно, що сьогодні з’явилася добра нагода згадати про минуле Переяслава знову. Скажімо, хоча б про те, яким він був сто літ тому. А особливо – про його видатних людей, зокрема, про творчу інтелігенцію з різних галузей освіти, культури, науки, мистецтва. І передусім про ту громаду, яка об’єднувала ці особистості на засадах національного розвою, свідомості й демократизму після довгих літ самодержавних імперських заборон і обмежень. Такою організацією стало товариство «Просвіта».  Наша «Просвіта» виникла не на порожньому місці. В неї були свої предтечі, свої попередники, які формували громадську думку як у Переяславі, так і далеко за його межами. Першою головою «Просвіти» в нашому місті стала зовсім юна Варвара Чередниченко, яка зуміла організувати містян довкола організації, величної ідеї – відродження української народної школи та організації активного вчительства. Другим головою місцевої «Просвіти» був літературознавець і педагог Олександр Дорошкевич, третім – Володимир Чубук-Подольський.

Своїми спогадами про відновлення та розвиток Переяславської «Просвіти»,  завдання громади,  різні перепони, які траплялися і трапляються на шляху просвітян, перемоги та здобутки поділилися  п’ятий голова Переяславської «Просвіти» (1999-2009 років), кобзар, панотець Київського кобзарського цеху Микола Товкайло, активні просвітяни міста Ганна Токмань, Марія Карп’юк, Станіслав Дембіцький. Про особливості ставлення до просвітян з боку тодішньої компартійної влади розповіла завідуюча відділенням післядипломної освіти Тетяна Білобровко. Ці спогади передавали присутнім принциповість, наполегливість, силу волі просвітян, розуміння непроминальної потреби збереження і продовження в сьогоднішньому та майбутньому житті напрацьованого досвіду просвітян, оскільки їхня організація – джерело і праматір усіх патріотичних організацій і партій в Україні.

На завершення заходу сучасний голова Переяславської «Просвіти» Наталія Заїка наголосила на тому, що основним завданням Товариства на сучасному етапі державотворення є зробити Україну справді українською. Звернулася до студентства із закликом гуртуватися та долучатися до Товариства і пам’ятати та шанувати свою історію, дбати про захист держави й українства.

На

Як продовження давньої традиції самовіддано стверджувати своє національне буття за допомогою освіти, знань, науки несподівано постало самобутнє явище українських «Просвіт». Вони ставили завдання будити національну свідомість, виховувати національно свідомого українця, борця за колоніальними режимами, підтримувати українську культуру і мову, розповсюджувати книжки, вивчати духовну спадщину народу. Власне, завдання були широкі,  які змінювалися відповідно до обставин часу й місця, але основне завжди лишалося: то була праця задля національно-культурного й національно-політичного відродження України.

11 квітня в конференц-залі імені Василя Сухомлинського Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди відбулася ювілейна конференція, присвячена 100-річчю Переяславської «Просвіти». У заході взяли участь студенти та викладачі вишу, колектив університетської книгозбірні, просвітяни міста Микола Товкайло, Ганна Токмань, Наталія Заїка, Станіслав Дембіцький, котрі відродили організацію 16 квітня 1986 року.

Із вітальним словом до гостей заходу звернувся професор вишу, четвертий голова Переяславської «Просвіти» імені Т. Шевченка (1989-1999 років), історик давньої національної літератури Микола Корпанюк, який розповів про те, як почало зароджуватися та розвиватися товариство «Просвіта» в Україні:

– «Просвіта» - це українська громадська організація культурно-освітянського спрямування. Утворилося  Товариство в Галичині як противага антиукраїнським течіям у політичному, національному та культурному  житті. У 1874 році на базі «Просвіти» організувалося наукове товариство імені Т. Г. Шевченка, яке об’єднало дослідників з найрізноманітніших галузей науки, техніки, українознавства. Видавалися збірники наукових праць  «Записки НТШ» історико-філологічної, політичної, юридичної  і природничої  галузей. За роки своєї діяльності «Просвіта» знала як злети, так  і падіння. Та українська «Просвіта» впродовж усієї історії зробила надзвичайно багато корисного для нашої країни.  Ми маємо це пам’ятати.

До вітальних слів долучився проректор з наукової роботи Сергій Рик, наголосивши на тому, що  найголовнішим завданням  діяльності Товариства є культурно-освітнє відродження й утвердження рідної мови як державної на теренах України та її поширення поза межами держави. Роботу, котру проводить ця організація, ми повинні розуміти і підтримувати. Якщо ми українці, то повинні відроджувати свою культуру, історію та боротися за них на кожному кроці.

Історію про те, як в місті Переяславі-Хмельницькому зароджувалася і розвивалася Переяславська «Просвіта», розповів член Національної спілки письменників України, дослідник історії Переяславської «Просвіти», краєзнавець Олег Коломієць:

–  Надзвичайно приємно, що сьогодні з’явилася добра нагода згадати про минуле Переяслава знову. Скажімо, хоча б про те, яким він був сто літ тому. А особливо – про його видатних людей, зокрема, про творчу інтелігенцію з різних галузей освіти, культури, науки, мистецтва. І передусім про ту громаду, яка об’єднувала ці особистості на засадах національного розвою, свідомості й демократизму після довгих літ самодержавних імперських заборон і обмежень. Такою організацією стало товариство «Просвіта».  Наша «Просвіта» виникла не на порожньому місці. В неї були свої предтечі, свої попередники, які формували громадську думку як у Переяславі, так і далеко за його межами. Першою головою «Просвіти» в нашому місті стала зовсім юна Варвара Чередниченко, яка зуміла організувати містян довкола організації, величної ідеї – відродження української народної школи та організації активного вчительства. Другим головою місцевої «Просвіти» був літературознавець і педагог Олександр Дорошкевич, третім – Володимир Чубук-Подольський.

Своїми спогадами про відновлення та розвиток Переяславської «Просвіти»,  завдання громади,  різні перепони, які траплялися і трапляються на шляху просвітян, перемоги та здобутки поділилися  п’ятий голова Переяславської «Просвіти» (1999-2009 років), кобзар, панотець Київського кобзарського цеху Микола Товкайло, активні просвітяни міста Ганна Токмань, Марія Карп’юк, Станіслав Дембіцький. Про особливості ставлення до просвітян з боку тодішньої компартійної влади розповіла завідуюча відділенням післядипломної освіти Тетяна Білобровко. Ці спогади передавали присутнім принциповість, наполегливість, силу волі просвітян, розуміння непроминальної потреби збереження і продовження в сьогоднішньому та майбутньому житті напрацьованого досвіду просвітян, оскільки їхня організація – джерело і праматір усіх патріотичних організацій і партій в Україні.

На завершення заходу сучасний голова Переяславської «Просвіти» Наталія Заїка наголосила на тому, що основним завданням Товариства на сучасному етапі державотворення є зробити Україну справді українською. Звернулася до студентства із закликом гуртуватися та долучатися до Товариства і пам’ятати та шанувати свою історію, дбати про захист держави й українства.

На сьогоднішній день Товариство – це одне із масових громадських об`єднань, яке проводить велику культурно-просвітницьку роботу, бере активну участь у процесах державотворення; воно є консолідуючою силою суспільства. В основу своєї діяльності ставить утвердження української національної ідеї, українського національного відродження, розвиток національної освіти, науки, ідеології, культури.

«Просвіту» громили, нищили, однак, зламати прагнення українців до книжки, освіти, культури нікому не вдалося і не вдасться….

У програмі конференції діяла тематична виставка документів приурочена до ювілею Переяславського осередку, з якою могли ознайомитися всі бажаючі.

сьогоднішній день Товариство – це одне із масових громадських об`єднань, яке проводить велику культурно-просвітницьку роботу, бере активну участь у процесах державотворення; воно є консолідуючою силою суспільства. В основу своєї діяльності ставить утвердження української національної ідеї, українського національного відродження, розвиток національної освіти, науки, ідеології, культури.

«Просвіту» громили, нищили, однак, зламати прагнення українців до книжки, освіти, культури нікому не вдалося і не вдасться….

У програмі конференції діяла тематична виставка документів приурочена до ювілею Переяславського осередку, з якою могли ознайомитися всі бажаючі.