П`ятниця, 19.04.2024, 06:55
Головна Реєстрація RSS
Вітаю Вас, Гість
Головна » 2017 » Листопад » 2 » Звіт Міжнародної наукової конференції " 18 Сковородинівські читання "5-7 жовтня 2017 року
10:39
Звіт Міжнародної наукової конференції " 18 Сковородинівські читання "5-7 жовтня 2017 року

 

Звіт

про проведення Міжнародної конференції ( семінару)

 

Назва конференції

(семінару)

Дата

проведення

Мета проведення

Загальна кількість учасників (з них академіків; докторів наук, професорів; кандидатів наук, доцентів

Кількість іногородніх

учасників

Кількість іноземних учасників (вказати назву країни і кількість учених від кожної з них)

Кількість студентів-учасників

Міжнародна конференція

VIІІ Сковородинівські читання"

5-7 жовтня 2017 року

Дослідження філософської, літературної,мовної, педагогічної спадщини Григорія Сковороди і його предтечі – Мелетія Смотрицького та їхній вплив на розвиток національної і європейської культури.

119 осіб

академіків – 6 осіб

 

докторів наук,

професорів – 33

 

кандидатів наук,

доцентів – 41.

97 осіб

8 осіб:

США –1 особа;

Німеччина –3 особи;

Польща – 4 особи.

 

3 студенти.

 

 

 

 

 

 

 

 

Додатково інформуємо:

  1. Перелік навчальних закладів та установ, що брали участь у конференції:

У Міжнародній конференції "ХVIІІ Сковородинівські читання" брали участь учені-дослідники з:

Міністерства освіти і науки України;

Інституту археології Національної Академії Наук України;

Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України;

Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України;

Дніпровської академії музики імені М. Глінки;

Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту ім. В. Лазаряна;

Донецького національного університету імені Василя Стуса;

Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка;

Київського національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова;

Київського національного торгово-економічного університету;

Київського національного університету імені Т. Шевченка;

Київського національного університету технологій та дизайну;

Київського національного університету будівництва і архітектури;

Львівського національного університету імені. І. Франка;

Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехніки імені С.З. Ґжицького;

Львівської національної музичної академії імені М. Лисенка;

Миколаївського національного університету імені В. Сухомлинського;

Національного авіаційного університету (м. Київ);

Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (м. Київ);

Національного університету «Львівська політехніка» ;

Одеського національного університету ім. І. Мечникова;

Полтавського національного педагогічного університету імені В. Т. Короленка;

Харківського національного педагогічного університету імені Г. Сковороди;

Харківського національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого;

Бердянського державного педагогічного університету;

Вармінсько-Мазурського університету в Ольштині (Польща);

Варшавського університету (Польща);

Дрогобицького державного педагогічного університету імені І. Франка;

Житомирського державного університету імені І.Я. Франка;

Ізмаїльського державного гуманітарного університету;

Київського університету імені Б. Грінченка;

Люблинського університету ім. М. Склодовської-Кюрі (Польща);

Папського університету Йоана Павла ІІ в Кракові (Польща);

Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди;

Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка;

Херсонського державного аграрного університету;

Київського Військового інституту телекомунікацій та інформатизації;

Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти;

Миколаївського міжрегіонального інституту розвитку людини вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»;

Київського військового ліцею ім. І. Богуна;

Маріупольського електромеханічного технікуму;

Коврайської ЗОШ ім. Г. Сковороди Золотоніського району Черкаської області;

Національного музею літератури України;

Національного літературно-меморіального музею Г. Сковороди в селі Сковородинівці Золочівського району Харківської області;

Переяслав-Хмельницького літературно-меморіального музею Г. Сковороди;

Чорнухинського літературно-меморіального музею Григорія Сковороди;

 

Київського міського будинку учителя;

Німецько-українського наукового об’єднання імені Ю.Б. Блохина (м. Мюнхен);

Національної спілки письменників України;

Національної спілки краєзнавців України;

Київської газети «Час і події».

 

  1. Програма конференції (додається).
  2. Збірник статей, матеріалів, тез конференції (додається титульний аркуш і зміст збірника).
  3. Резолюція, рекомендації, рішення конференції:
  1. На заключному пленарному засіданні конференції 7 жовтня 2017 року було ухвалено:

а) вважати, що конференція відбулася на високому науковому, методичному та організаційному рівнях;

б) практикувати подальше її проведення раз у 2 роки; наступну конференцію провести на початку жовтня 2019 року у форматі Міжнародної;

в) включити до порядку денного XIX Сковородинівських читань секцію, присвячену життю та творчій і церковній діяльності предтечі Григорія Сковороди Теофанові Прокоповичу;

г) продовжувати аналіз доробку вчених, культорологів, їхнього внеску в галузь наукового сковородинознавства. На XIX конференції висвітлити внесок Михайла Ковалинського;

 

ґ ) практикувати й надалі розширення організаційної та дослідницької співпраці Центру Сковородинознавства ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Г. Сковороди" з провідними ученими України та зарубіжжя;

д) укласти угоду Центру Сковородинознавства Переяслав-Хмельницького ДПУ ім. Г. Сковороди з Центром Сковородинознавства Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. П. Василенка для координованої співпраці до 300-річчя Г. Сковороди;

е) продовжити співпрацю зі Сковородинознавчими центрами, товариствами в напрацюванні й розробці спецкурсу про життя та творчість Григорія Сковороди для вишів України;

є) продовжити співпрацю з митцями України та зарубіжжя, котрі популяризують у своїй творчості спадщину Г. Сковороди;

  • розпочати й продовжувати опрацьовувати сковородинівську бібліографію крайову в Україні, в зарубіжних країнах. Систематизовані напрацювання друкувати в «Переяславських сковородинівських студіях», започаткувавши в збірнику тематичну рубрику;

з) на XIX Сковородинівських читаннях організувати аналіз і обґрунтування теми «Біблійно-богословське вчення Григорія Сковороди» з погляду та аналізу богословів грекокатолицького, римокатолицького, православного, протестантського віровчень;

и) наступні Міжнародні сковородинознавчі конференції в Переяславі провести в 2019 р. XIX-у; в 2021 р.- XX; в 2022 р.- XXI-у.

Голосували: "за" – всі учасники конференції.

 

Директор Центру Сковородинознавства університету,

заступник голови оргкомітету

Міжнародної конференції «ХVIІІ Сковородинівські читання"

професор Микола Корпанюк

Переглядів: 272 | Додав: scovorodiana | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: